Проект «Поле Полтавської битви»

Саме так названо масштабний міжнародний науководослідний проект археологічних досліджень Поля Полтавської битви.

Вперше цей проект обговорювався 1 листопада 2005 року в приміщенні Посольства України у Королівстві Швеція на зустрічі з представниками Ради національної спадщини Швеції та Шведського телебачення. Йшлося про те, щоб у рамках цього проекту провести дослідження відповідних архівних матеріалів в Україні та Швеції, здійснити археологічні розкопки, на місці Полтавської битви.

Перший державний канал Шведського телебачення повинен впродовж усіх польових сезонів у Полтаві знімали матеріал про роботу експедиції з тим, щоб підготувати документальний фільм і продемонструвати його в усіх країнах Європи. Організатори проекту також звернулись до Короля Швеції Карла XVI Густава з проханням виступити в якості почесного патрона проекту. Відразу було обумовлено, що шведська сторона використовуватиме лише сучасне археологічне та пошукове обладнання, щоб точно розрахувати місце розкопів та обмежити їхню територію, а всі предмети, які будуть знайдені під час розкопок, після їх реставрації та аналізу будуть передані Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» [3].

У лютому 2006 року Кабінет Міністрів України дає доручення відповідним державним структурам розпочати підготовчу стадію українсько-шведського історико-дослідного проекту, здійснивши його поетапно до 2009 року.

До кінця 2006 року всі організаційні питання роботи міжнародної археологічної експедиції були вирішені. До українсько-шведської групи дослідників приєднується і доктор Андріян Мандзій, член фонду Фулбрайта (США), який стає директором проекту «Поле Полтавської битви».

З 4 по 16 червня 2007 року міжнародна група дослідників зі Швеції, України, США провела свій перший польовий сезон на доленосному Полі європейської історії в Полтаві. Перед вченими – дійсно велике поле діяльності. Адже єдиний раз поле Полтавської битви досліджувалося 1911 року. Тоді у Полтаві працювала шведська археологічна експедиція; лейтенанти Шведського Генштабу Карл Беннедич і Фрей Райдеберг. За спеціальним пропуском, який підписав віце-губернатор С.Бібіков, за узгодженням з Полтавським губернатором М.Муравйовим, шведські дослідники працювали на околицях Полтави та побували в Переволочній, на місці капітуляції шведської армії 30 червня 2009 року. Зрозуміло, що головним їхнім завданням було віднайти поховання загиблих шведських воїнів. Проведені дослідження К.Беннедичем і Ф.Райдебергом на Побиванці, поблизу тільки-но зведеного (1909 р.) пам’ятника шведам від співвітчизників, дали результат прямо протилежний очікуваному. Було віднайдено поховання – велику кількість людських кісток, вік яких майже 500 років; шведські фахівці віднесли їх до часу битви Великого Литовського князя Вітовта на Ворсклі (1399 р.). Користуючись картами Шведського Генштабу, консультацією І.Ф.Павловського, лейтенанти віднайшли на західній окраїні кладовища колонії психічно хворих поховання шведських воїнів. Ці останки були вивезені експедицією до Швеції, досліджені і поховані на монастирському цвинтарі Вадстена.

За результатами археологічних робіт 1911 року було складено детальний звіт, підкріплений точними топографічними картами та фото. Окрім того, К.Беннедич 1918 року видав монументальне дослідження в 4-х томах «Карл XII на полі Полтавської битви». Власне ці безцінні документи і стали основою для роботи нинішньої археологічної експедиції. Бо майже 90 років Поле не досліджувалося: цьому на заваді були Перша та Друга світові війни; у радянський час – два закритих об’єкти: військовий аеродром та військовий склад.

І коли до Полтави 1989 року приїздив Петро Енглунд, доктор історії Упсальського університету, автор унікального дослідження «Полтава. Розповідь про загибель однієї армії», щоб оглянути Поле битви, йому це не дозволили, бо ж на Полі ще зберігався ядерний потенціал Радянського Союзу [3].

Тому, перед міжнародною археологічною експедицією постало грандіозне завдання: комплексне дослідження Поля. У складеній науковцями програмі Проект «Поле Полтавської битви» йшлося про вивчення всіх битв, що проходили на полі Полтави, включаючи: 1399р. (битва Великого Литовського князя Вітовта з ординцями), 1658р. (битва між законно обраним гетьманом України І.Виговським та полтавським полковником М.Пушкарем, який плекав честолюбиві плани тримати в своїх руках гетьманську булаву), 1709 р. (червнева Полтавська битва), 1944р. (з військового аеродрому, що на Полі, здійснювалося грандіозна операція Другої світової війни під кодовою назвою «Френтік»).

Метою роботи міжнародної групи були натурні дослідження полів Полтавських битв з використанням металодетекторів та георадара. Необхідність провести обстеження території полів битв виникла ще внаслідок того, що планувалися великомасштабні роботи по створенню серії земельних редутів та оборонних валів. Основна увага була приділена визначенню місця де Шведський наступ почав розпадатися (3-й день битви 1709р.).

Міжнародна українсько-шведсько-американська експедиція, яка в червневі дні 2007 року працювала у Полтаві, була поважна за своїм складом. Очолював експедицію (директор проекту) професор історії Моргедського Державного університету Адріян Мандзій (США). Професор Адріян має майже 20-літній стаж роботи в Україні та в інших країнах Європи по дослідженню полів битв: 1649 року битви під Зборовим, 1649 року облога Збаража, облога Кам’янця-Подільського, 1916 року битви Лисонії. Науковим директором проекту був доктор наук Державної служби охорони пам’яток Бо Кнаррстрьом (Лунд, Швеція). Доктор Кнаррстрьом проводив археологічне дослідження багатьох полів битв у Швеції і щойно видав монографію своїх вивчень битви 1677 року біля Ландскрона. До складу шведської групи експедиції увійшли Кеннет Старк та Ларс Вінрот; разом із Бо Кнаррстрьомом вони є фахівцями з військової (батальної) археології, картографії та комп’ютерної археології.

Старшим археологом даного проекту був Олександр Супруненко, Кандидат історичних наук, директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації, старший науковий співробітник, заступник директора ДП НДУ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України.

Вчені працювали у різних частинах Поля. У першу чергу біля пам’ятних знаків на місці бувших фортифікаційних споруд (редутів), як відомо – їх 10, але три із них знаходяться на території військового складу і раніше доступ до них був заборонений. Нині, з огляду на роботу міжнародної експедиції, дослідники і вперше науковці заповідника та журналісти, змогли побачити пам’ятні знаки, а археологи просканувати територію навколо них.

Загальний висновок щодо пам’ятних знаків на місці редутів – вони встановлені з похибкою до 100 м від бувших земляних укріплень петровської армії. До 200-річчя Полтавської битви зводяться обеліски на місцях бувших редутів. Ймовірно, пам’ятаючи про штурм редутів шведами, та численні втрати при цьому, у 1909 році з морально-етичної точки зору, не порушуючи спокій полеглих, обеліски звели з незначною похибкою. Прикро, що журналісти, почувши про дане відкриття археологів, вирішили зробити з цього сенсацію – пам’ятні знаки не у відповідних місцях редутів, а звідси – де ж Поле битви? Там, де й відбувалися доленосні події впродовж віків. І карти Шведського Генерального штабу, і рекогносцировка Поля Полтавської битви проведена 1909 року капітаном Соколовським показують нам територію, де в червневі дні 1709 року проходила Полтавська баталія. Архівні документи, карти були взяті за основу, коли 1981 року створювався Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» та визначалися його межі. [1] Що ж до пам’ятних знаків на місці редутів, які встановлено з незначною похибкою, то слушною є думка Костянтина Васильовича Присяжного, який зазначив, що «обеліски є пам’ятками історії, культури і архітектури 1909 року, хоч і не точно розташовані, їх ні в якому разі не можна переробляти, а залишити так, як є, ознакувати, бо ж це спроба консерваторії фортифікації станом на початок ХХ століття, одна з небагатьох таких спроб взагалі в Україні (подібні – консервація турецьких шанців в Кам’янці-Подільському, частково київські земляні фортифікації). На місці запеклих боїв у червневі дні 1709 року – район Жуки – Осьмачки – Тахтаулове, де дислокувалися шведські війська, запорожці К.Гордієнка та козаки І.Мазепи, а згодом козаки І.Скоропадського та петровські війська, К.Присяжний віднайшов шанці, а шведські археологи – чимало фузейних куль та картечі. Район Івонченець порадував знахідками козацької доби, часу Полтавської битви. Всюди на Полі, де працювали археологи, велика кількість патронів, куль, гільз часу Другої світової війни. Чимало з них віднайдено недалеко від військового аеродрому і пов’язані з операцією «Френтік» [1].

Перший польовий сезон, проведений дослідниками, підтвердив попередні сподівання на грандіозність робіт. Археологи пересвідчилися, що копітка робота чекає на них у 2008-2009 роках, й, можливо, не буде завершена, адже дуже великі об’єми, площі. За результати першого сезону роботи археологи склали звіт, а знахідки передали у фонд заповідника для подальшого їх вивчення. Щоденно представники Першого державного каналу Шведського телебачення пан Мартін знімав роботу експедиції і по каналам супутникового зв’язку передавав матеріал у Швецію. На завершення терміну експедиції до заповідника прибули другий секретар Посольства Швеції в Україні Бйорн Фагерберг та директор Програми імені Фулбрайта, представник Посольства США в Україні Мирон Стахів. Ознайомившись з роботою археологів та попередніми висновками досліджень, науковці та представники посольств прийняли рішення про проведення міжнародної археологічної конференції після завершення польового сезону у жовтні 2009 року. Організацією цієї конференції буде займатися фонд імені Фулбрайта.

Водночас звіт про перший польовий сезон на Полі Полтавської битви, з яким ознайомили учасників міжнародної конференції Бо Кнарстрьом та Адріян Мандзій, став родзинкою означеного заходу, який 15 червня проходив у Полтаві за участю науковців Києва, Полтави, Швеції, США.

Отже ставити крапку у великій книзі дослідження Поля Полтавської битви ще рано.

ЛІТЕРАТУРА

1. Архів звіту про археологічні дослідження полів Полтавських битв на землях Полтавського району Полтавської області (Адріян Мандзій)
2. http://www.battle-poltava.org/ukr/reserve/
3. http://uk.m.wikipedia.org/wiki/Полтавська_битва
4. http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_polepoltavskoyi-bitvi-perekopayut/154789?mobile=true
5. http://www.tourism.poltava.ua/muzei/Muzej_istorii_Poltavskoi_bitvi/
6. http://poltava.ws/novyny/ukraina/41

Беркова Анастасія, учениця 11 класу
Полтавської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 20
імені Бориса Серги
Керівник: Мороз К.Ф.,
вчитель географії Полтавської
ЗОШ І – ІІІ ступенів № 20
імені Бориса Серги