Гравітаційні процеси міста Полтави на прикладі зсувів

Зсуви належать до геологічних небезпечних явищ, оскільки можуть руйнувати будівлі і дороги, лінії зв’язку та електропередач, знищувати культурні насадження, створюють небезпеку життю і господарській діяльності людей. Полтавщина належить до числа найбільш зсувонебезпечних регіонів України і за оцінкою окремих фахівців займає четверте місце після Криму, Карпат та Дніпропетровщини за кількістю зсувних та зсувонебезпечних територій [3].

Загальна площа поширення зсувних процесів у Полтавській області складає 63,9 км² або 0,22 % площі області. Всього на Полтавщині зареєстровано 194 зсуви – 58 давніх, 97 активних, 39 небезпечних. Зокрема, на сьогодні в м. Полтаві та Полтавському районі зареєстровано 42 зсуви, із них – 30 діючих та 12 – стабільних [4]. У межах міста зсувні процеси спостерігаються на території селищ Червоний Шлях, Вороніна, району Білої альтанки та на інших територіях. Їх активізація в останні роки змусила науковців знову повернутися до вивчення, аналізу та уточнення даних по зсувних процесах м. Полтави.

Науковці Полтавського НТУ ім. Юрія Кондратюка (М.Л. Зоценко, Ю.Й. Великодний, О.В. Борт, С.В. Біда та ін.) виконали великий осяг робіт із вивчення зсувонебезпечних територій міста. Вони проаналізували інженерно-геологічні умови балок, плато біля гирла балок, зсувних схилів і встановили різновиди улоговин, які можуть призводити як до появи різних зсувних процесів, так і до збільшення деформацій осідання ґрунту внаслідок значного зменшення механічних властивостей ґрунтів в улоговинах [1; 3]. В зазначених дослідженнях згадуються прояви зсувних процесів, що характерні для улоговин селищ Вороніна та Червоний Шлях, від вул. Жовтневої (поблизу ПД «Листопад»), на схилі Інститутського прорізу, району Білої альтанки та балки від вул. Сінної по вул. Карла Лібкнехта. Метою нашого дослідження було дослідити зсуви по вул. Південній, яка, незважаючи на те, що є продовженням улоговини по вул. Карла Лібкнехта, досі не була об’єктом спеціального наукового дослідження. Були поставлені такі завдання дослідження, які б дали можливість оцінити активність процесу: вивчити морфологію схилу; оцінити розміри і масштаби явища; визначити морфологічно, слабко виражені стерті форми чи свіжі і різкі; дослідити специфічні форми рельєфу, які виникають при русі зсуву; проаналізувати можливості техногенного впливу на природний перебіг процесу.

Нами з’ясовано, що підніжжя схилу із зсувними процесами примикає до житлових будинків та городів мешканців. Верхів’я схилу примикає до Щемилівського кар’єру, що дало можливість дослідити розріз стінки кар’єру і визначити склад та особливості залягання гірських порід. Знизу вгору були виділені такі шари відкладів: червоно-бурі глини та суглинки, які у своєму складі мають карбонатні стягнення різного розміру; леси та лесоподібні породи палевого кольору, у яких зустрічаються поховані ґрунти шоколадного кольору.

Таким чином, встановлено, що зсув гірських порід правого схилу балки по вул. Південна відбувається по глинах та суглинках, тобто вони виступають поверхнею ковзання ґрунтів. Обстеження схилу на предмет зсувних процесів було розпочато у місці, де зсув явно простежується. Спочатку дослідили морфологічні особливості, оскільки при русі гірських порід виникають специфічні форми рельєфу. За розмірами цей зсув можна класифікувати як невеликий. У стінці відриву видно породи, які її складають. Вони частково замиті дощовими водами під час їх стоку. У пришовній частині зсувної тераси, яких всього декілька, збереглася пришовна улоговина, що створює найсприятливіші умови для постійного змочування поверхні зміщення. На зсуві спостерігаємо стінки відриву та язики зсуву. Окремі ділянки поверхні зсуву мають невеликий нахил у бік корінного схилу. Наявна бугристість та тріщини на зсувному тілі, терасоподібні уступи зі зворотнім ухилом, свіжі стінки відриву. Все це свідчить про розвиток зсувного процесу. Знизу зсуву спостерігаються гористі нагромадження. Пожвавлення зсувного процесу є наслідком тривалих дощів, танення снігу, вирубки дерев та, значною мірою, господарської діяльності мешканців будинків, чиї городи примикають до зсуву.

У результаті обстеження та проведеного опитування мешканців вулиці нами визначено, що за часом прояву це постійний, повільний зсув. Повільні зміщення не є катастрофічними, їх називають волочінням, повзучим зміщенням пухких відкладів і навіть ковзанням. Це переміщення-сповзання, оскільки його швидкість не перевищує кілька десятків сантиметрів на рік. Проте небезпека цих повільних зсувів у тому, що вони можуть поступово перейти в зміщення швидке, а потім і в катастрофічне.

Подальше обстеження схилу дозволило виявити деяку закономірність у відродженні процесів зсуву на зсувному схилі, який нами вивчався. Рухаючись по улоговині у напрямку дачних ділянок, зустріли старі зсуви, які задерновані і заліснені. На них чітко простежуються чотири язики зсуву (псевдотераси). Відновлення зсувного процесу не спостерігається, оскільки відсутні гористість та тріщини на зсувному тілі, терасоподібні уступи зі зворотнім ухилом, свіжі стінки відриву. Тільки у двох місцях на зсувному схилі ми зустріли два невеликі за розмірами зсуви, де зсувний процес може відродитися. Там є свіжі стінки відриву та невеликі язики сповзання. Причина їх відродження – підріз тіла сповзання штучним видобутком та відбором гірських порід при будівництві дороги, що призвело до підвищення вологості порід і порушення їх природної структури поблизу поверхні ковзання. Такий процес може призвести до відродження негативних зсувних процесів, результат яких спрогнозувати важко, оскільки схил у цих місцях більш крутий.

Найбільш дієвим захистом від зсувів є запобігання їм. Але при виявленні зсуву, як у нашому випадку, необхідно також провести ряд запобіжних заходів для того, що не допустити його розростання. Фахівцями з інженерної геології та механіки ґрунтів розроблено ряд комплексних запобіжних заходів, які висвітлені у відповідній літературі [2; 5]. Усі протизсувні заходи поділяються на пасивні (попереджувальні) і активні.

Узагальнивши підходи фахівців, ми можемо рекомендувати такі попереджувальні заходи:
– заборонити підрізання схилів і влаштування на них різних виїмок;
– неприпустимо знищувати деревно-чагарникову і трав’янисту рослинність;
– заборонити полив земельних ділянок, а в окремих випадках їх розорювання чи скопування;
– неприпустимо скидати на зсувний схил зливові, талі, стічні та інші води.

Як бачимо, усі перераховані заходи не пов’язані з витратами значних коштів, часу і матеріалів, але такі заходи можуть дати очікуваний результат не відразу, а через тривалий проміжок часу, інколи через декілька років. Активні протизсувні заходи вимагають облаштування різних спеціальних споруд (палі, підпірні стінки) чи знімання зсувних мас до стійких порід. Вони є досить ефективними, але дуже вартісними.

Отже, дослідивши гравітаційні процеси міста Полтави на прикладі зсувів, ми з’ясували, що вони є результатом негативної дії як природних, так і техногенних чинників. При цьому дія техногенних чинників активізації зсувних процесів може бути керованою завдяки впровадженню економічно та екологічно обґрунтованих протизсувних заходів та залучення до їх реалізації мешканців зони зсуву.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біда С.В. Класифікація улоговин Полтавського лесового плато / Біда С.В., Великодний Ю.Й., Ягольник А.М. // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди : зб. наук. праць. – Рівне, 2009. – Вип. 18. – С. 548–553.
2. Великодний Ю.Й. Захист територій від зсувів : навчальний посібник / Ю.Й. Великодний. – Полтава : ТОВ Поліграфічний центр «Скайтек», 2006. – 116 с.
3. Зоценко М.О. Особливості інженерно-геологічних вишукувань на зсувних та зсувонебезпечних ділянках [Електронний ресурс] / Зоценко М.О., Великодний Ю.Й., Біда С.В. – Режим доступу: http://minregion.gov.ua/attachments/contentattachments/1850/Доповідь.pdf
4. Маляренко О. Несприятливі екзогенні геоморфологічні процеси на Полтавщині [Електронний ресурс] / О. Маляренко // Матеріали ХVІІІ Міжнародної науково-практичної інтернетконференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД», 29 – 30 грудня 2013 р. – Режим доступу: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/235
5. Маслов Н.Н. Основы инженерной геологии и механики грунтов / Н.Н. Маслов. – М. : Высшая школа, 1982. – 511 с.


Немовленко Тетяна, учениця 9 класу ЗОШ І – ІІІ ступенів № 37 м. Полтави,
член гуртка «Люби і знай свій рідний край»
Керівник: Морозова Г. Л., учитель географії
2014 рік