Гравітаційні процеси міста Полтави на прикладі зсувів

Зсуви належать до геологічних небезпечних явищ, оскільки можуть руйнувати будівлі і дороги, лінії зв’язку та електропередач, знищувати культурні насадження, створюють небезпеку життю і господарській діяльності людей. Полтавщина належить до числа найбільш зсувонебезпечних регіонів України і за оцінкою окремих фахівців займає четверте місце після Криму, Карпат та Дніпропетровщини за кількістю зсувних та зсувонебезпечних територій [3].

Загальна площа поширення зсувних процесів у Полтавській області складає 63,9 км² або 0,22 % площі області. Всього на Полтавщині зареєстровано 194 зсуви – 58 давніх, 97 активних, 39 небезпечних. Зокрема, на сьогодні в м. Полтаві та Полтавському районі зареєстровано 42 зсуви, із них – 30 діючих та 12 – стабільних [4]. У межах міста зсувні процеси спостерігаються на території селищ Червоний Шлях, Вороніна, району Білої альтанки та на інших територіях. Їх активізація в останні роки змусила науковців знову повернутися до вивчення, аналізу та уточнення даних по зсувних процесах м. Полтави.

Віктор Дмитренко: «У парку Скорботної матері в Полтаві потрібно увічнити пам’ять понад 30 тисяч загиблих у роки окупації»

Майже 32 роки військовий пенсіонер Віктор Дмитренко ходить по владних кабінетах. За цей час змінилося з десяток очільників Полтавщини, кілька міських голів Полтави. Але жоден із них пальцем не поворухнув, щоб зробити добру справу — увічнити пам’ять про понад 30 тисяч загиблих полтавців та військовополонених у чорні роки окупації нашого міста німецько-фашистськими загарбниками. Чому так? — Віктор Миколайович марно шукає відповідь на це запитання.

Труни з кістками переносили на плечах

— Не за чутками знаю, як споруджували меморіальний комплекс Солдатської слави з Вічним вогнем у парку імені Івана Котляревського, — розповідає Віктор Дмитренко. — Я приїхав у Полтаву в 1966 році. У 1967-му в чині капітана служив у 179-му військовому навчальному центрі. Саме в той час головний архітектор міста По-лтави Лев Вайнгорт працював над створенням стели Солдатської слави та пам’ятника Скорботної матері, які мали відкрити на День Перемоги 9 травня. Було прийнято рішення перенести на територію меморіалів останки загиблих визволителів і захисників Полтавщини, що були поховані в Петровському парку, навпроти краєзнавчого музею. Ми разом із солдатами на своїх плечах переносили труни з кістками. За скорботною ходою на вулиці Фрунзе спостерігало багато полтавців. Чи не кожна родина втратила у тій страшній війні своїх рідних і близьких, тож люди прийшли, щоб віддати пошану загиблим. Так у нашому місті з’явився великий меморіальний комплекс, де щороку 9 Травня та на День міста вшановують ветеранів і згадують визволителів.

Поле Полтавської битви

Полтавську битву 1709 року називають ключовою у ході Північної війни 1700-1721 років. Відбулася битва 8 липня (27 червня) 1709 року на полі, розташованому за 6 км на північ від центру тодішньої Полтави. У 1981 році музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, оголошені Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви».