Кукоба: Легенда про великого комунальника

Коли я довідався, що «группа товарищей» домагається перейменування вулиці Пролетарської на вулицю імені Його імені (перепрошую за суцільну тавтологію), якось зразу зринув у пам’яті рядок із вірша, здається, Ігоря Муратова: «Він славив все, що слави просить…»
Вірш «походить» з далеких 70-х (минулого століття), напам’ять його не знаю, а рядок запам’ятався зневажливою іронією до колег, поетів і письменників, які вславляли номенклатурних діячів, наглядачів народу.
Але тут є, так би мовити, і зворотна сторона медалі. Маю на увазі тих, хто просить, вимагає.
Взагалі, коли просять, якось незручно, нечемно відмовляти. Особливо, «если женщина просит».
Але в нашому випадку йдеться не про їжу, теплий прихисток або якесь життєво необхідне благо. Просять увічнення, просять слави.
Якщо комусь забракло тільки слави, значить, усе інше у них уже є?
Напевне, ще жодного тексту я не писав з такою неохотою, як цей. Можна сказати, дико не хотілося. Людина, для якої просять слави, давно упокоїлася, перебуває, так би мовити, в кращому світі. А про покійників, як кажуть, або добре, або нічого.
Але… не вгавають. «Ну дайте слави! Увічніть родича! Згадайте начальника! Він же вами керував. Довго і самовіддано!»
Десь приблизно так…
У будь-якої ініціативи є автори, конкретні люди. Ініціативи ніколи не бувають колективними, а тим більше, всенародними. Це приблизно, як з народною піснею. На витоку обов’язково був автор. Маси його просто забули. Або щільно затулили своїми тілами.
У ініціативи перейменування теж є автори. Напевне родичі, або вдячні співслужбовці. Мабуть, їм є, за що дякувати небіжчика.

Проект «Поле Полтавської битви»

Саме так названо масштабний міжнародний науководослідний проект археологічних досліджень Поля Полтавської битви.

Вперше цей проект обговорювався 1 листопада 2005 року в приміщенні Посольства України у Королівстві Швеція на зустрічі з представниками Ради національної спадщини Швеції та Шведського телебачення. Йшлося про те, щоб у рамках цього проекту провести дослідження відповідних архівних матеріалів в Україні та Швеції, здійснити археологічні розкопки, на місці Полтавської битви.

Перший державний канал Шведського телебачення повинен впродовж усіх польових сезонів у Полтаві знімали матеріал про роботу експедиції з тим, щоб підготувати документальний фільм і продемонструвати його в усіх країнах Європи. Організатори проекту також звернулись до Короля Швеції Карла XVI Густава з проханням виступити в якості почесного патрона проекту. Відразу було обумовлено, що шведська сторона використовуватиме лише сучасне археологічне та пошукове обладнання, щоб точно розрахувати місце розкопів та обмежити їхню територію, а всі предмети, які будуть знайдені під час розкопок, після їх реставрації та аналізу будуть передані Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» [3].

Гравітаційні процеси міста Полтави на прикладі зсувів

Зсуви належать до геологічних небезпечних явищ, оскільки можуть руйнувати будівлі і дороги, лінії зв’язку та електропередач, знищувати культурні насадження, створюють небезпеку життю і господарській діяльності людей. Полтавщина належить до числа найбільш зсувонебезпечних регіонів України і за оцінкою окремих фахівців займає четверте місце після Криму, Карпат та Дніпропетровщини за кількістю зсувних та зсувонебезпечних територій [3].

Загальна площа поширення зсувних процесів у Полтавській області складає 63,9 км² або 0,22 % площі області. Всього на Полтавщині зареєстровано 194 зсуви – 58 давніх, 97 активних, 39 небезпечних. Зокрема, на сьогодні в м. Полтаві та Полтавському районі зареєстровано 42 зсуви, із них – 30 діючих та 12 – стабільних [4]. У межах міста зсувні процеси спостерігаються на території селищ Червоний Шлях, Вороніна, району Білої альтанки та на інших територіях. Їх активізація в останні роки змусила науковців знову повернутися до вивчення, аналізу та уточнення даних по зсувних процесах м. Полтави.

Віктор Дмитренко: «У парку Скорботної матері в Полтаві потрібно увічнити пам’ять понад 30 тисяч загиблих у роки окупації»

Майже 32 роки військовий пенсіонер Віктор Дмитренко ходить по владних кабінетах. За цей час змінилося з десяток очільників Полтавщини, кілька міських голів Полтави. Але жоден із них пальцем не поворухнув, щоб зробити добру справу — увічнити пам’ять про понад 30 тисяч загиблих полтавців та військовополонених у чорні роки окупації нашого міста німецько-фашистськими загарбниками. Чому так? — Віктор Миколайович марно шукає відповідь на це запитання.

Труни з кістками переносили на плечах

— Не за чутками знаю, як споруджували меморіальний комплекс Солдатської слави з Вічним вогнем у парку імені Івана Котляревського, — розповідає Віктор Дмитренко. — Я приїхав у Полтаву в 1966 році. У 1967-му в чині капітана служив у 179-му військовому навчальному центрі. Саме в той час головний архітектор міста По-лтави Лев Вайнгорт працював над створенням стели Солдатської слави та пам’ятника Скорботної матері, які мали відкрити на День Перемоги 9 травня. Було прийнято рішення перенести на територію меморіалів останки загиблих визволителів і захисників Полтавщини, що були поховані в Петровському парку, навпроти краєзнавчого музею. Ми разом із солдатами на своїх плечах переносили труни з кістками. За скорботною ходою на вулиці Фрунзе спостерігало багато полтавців. Чи не кожна родина втратила у тій страшній війні своїх рідних і близьких, тож люди прийшли, щоб віддати пошану загиблим. Так у нашому місті з’явився великий меморіальний комплекс, де щороку 9 Травня та на День міста вшановують ветеранів і згадують визволителів.

Поле Полтавської битви

Полтавську битву 1709 року називають ключовою у ході Північної війни 1700-1721 років. Відбулася битва 8 липня (27 червня) 1709 року на полі, розташованому за 6 км на північ від центру тодішньої Полтави. У 1981 році музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, оголошені Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви».

Володимир Халимон: Історичні назви Полтавщини

Вивчаючи історію рідного краю і його топоніми, я звернув увагу на те, що в періодичній пресі і в повсякденному житті часто невірно вживаються назви вулиць, мікрорайонів і населених пунктів. Хочу навести кілька прикладів з метаморфозами географічних назв у Полтаві і на Полтавщині.

ВИДЕО Ворскла Ультрас - За честь! За славу! За Полтаву!

Новая видеоработа от TATO movie при участии команды Ворскла Ультрас, Максима Бондаревского, Евгения Панченко.

В этом видео мы постарались передать всю атмосферу и дух Полтавских Ультрас! Надеюсь, нам удалось это сделать! Всем смотреть и распространять! Пускай вся Украина знает, кто такие Полтавские Болельщики!

Велопоїздка Гребінка - Лубни

Маршрут: Полтава Київська (06:32) - потяг № 781 О - (09:42) Гребінка - Повстин (Михайлівська церква 1775-го року) - городище Полкстень - Духово - Ландшафтний заказник "Червонобережжя" - Куренька - Піско-Удайська земська школа (1909-1910-го року) - Ландшафтний заказник "Монастирище" - Постав-Мука (ночівля - 70 км) - Городище (Преображенська церква - нажаль згоріла) - Вороньки (Церква Різдва Богородиці 1857-го року) - Дрюковщина (Урочище Шумейково)- Ждани - Щеки - Хорошки (Руїни садиби князя Щербатого. 1848-го року.) - Снитин (Церква Воскресіння Христового 1805-го року) - Березоточа (солоні озера, Покровская церковь 1866-го року) - Піски (Успенська церква поч. 20 ст.) - Мгарський монастир - з.с. Лубни (21:00) - потяг № 782 О - Полтава Київська (23:28)

Трек велопоїздки

Невероятный концерт в темноте

Музыкальные импровизации и живописные полотна на фоне руин памятника архитектуры – Полтавского Петровского Кадетского корпуса. Концерт состоялся в апреле 2015 года.

Смотреть еще: Концерт во дворе артучилища (Полтава 2013)

ВИДЕО Полтава с высоты птичьего полёта (май 2015)

Полтава с высоты птичьего полёта: Киевское шоссе, улица Октябрьская, центр, Каштановая аллея, Храм Веры, Надежды, Любви на Первомайском проспекте, стадион Ворскла, Корпусный парк и памятник Славы, Полтавский Петровский кадетский корпус, пожарная каланча на перекрестке улиц Фрунзе и Шевченко, мемориал Солдатский славы, храм Пантелеймона Исцелителя

Автор Макс Бондаревский

РЕТРО Сенная площадь 1960 год

На фото, взятом с сайта http://transport.poltava.ua, можно увидеть как в 1960-х годах выглядела бывшая Сенная площадь в городе Полтава. Прямо по центру здание гостиницы Киев, влево уходит Сенная улица, вправо, вдоль Октябрьской улицы, начинается Каштановая аллея. Перекрёсток проезжает троллейбус модели К-4.

РЕТРО Площадь Ленина 1960 год

До 1917 года площадь носила название Петровской. Площадь Ленина расположена в границах старой крепости. Она появилась в начале 19-го века, когда началась перепланировка города. Валы старой крепости в ее равнинной части срыли, рвы засыпали, и образовалась площадь.

В конце 19-го – начале 20-го века на площади находился Петровский базар, а в 1871 году построена губернская земская управа, в которой в конце 19-го века работали выдающийся русский писатель И.А. Бунин, государственный и политический деятель А.Г. Шлихтер и другие. В 1901 году это здание было разобрано и на его месте построен Дом Полтавского губернского земства, где сейчас располагается Полтавский краеведческий музей.

Прачка

Однажды тёплым весенним днём мы с друзьями посетили «одну из самых живописных руин» города Полтава, о которой много чего говорят, но в народе единогласно называют «прачкой». Почему так? Есть несколько версий, но это не тема данной статьи. Здесь только фото..

Читать еще: ПОЛТАВА ФОРУМ – История дома поблизости ул. Медицинской (район психбольницы)

ВИДЕО Полтава с высоты птичьего полёта (март 2015)

Полтава с высоты птичьего полёта: Корпусный парк и памятник Славы, Каштановая аллея и дворец Листопад, Соборный майдан и Белая беседка, Подол, Яковцы и музей Полтавской битвы, Сампсониевская церковь и Успенский собор, Ставим высокое разрешение и наслаждаемся :)

Автор Макс Бондаревский

ВИДЕО Артучилище глазами выпускника

Всегда было интересно услышать рассказ человека, который учился в артучилище или был связан с ним каким-либо другим образом. В самом лучшем случае – чтобы такой человек провел экскурсию по зданию. Пока такую возможность мы имеем только виртуально. Предлагаю вашему вниманию небольшое видео, снятое 3 июля 2011 года выпускником ПВЗРККУ имени Ватутина Е. Кобзарем, приехавшим в Полтаву на 20-летие выпуска из этого заведения.

ВИДЕО Полтава вечерняя (зима 2015)

В последние минуты февраля прощаемся с зимой 2015 года и смотрим прекрасное зимнее видео вечерней Полтавы.

Автор видео Анжелика Поликовская.

Ссылка на видео ВКонтакте: Полтава вечерняя (зима 2015)

Улица Октябрьская - Площадь Зыгина

Вот и подобрались мы вплотную к площади Зыгина (если не считать залазов на «Киев»), ближе некуда, в ходе наших прогулок по крышам домов по улице Октябрьской – центральной улице города Полтава. Спасибо погоде, которая дает возможность даже зимой руфить и делать красивые снимки с высоты.

ВИДЕО Полтава гололёд

С утра 8 декабря неожиданное потепление превратило все улицы и тротуры в Полтаве в сплошной каток. Особенно серьезные проблемы возникли на участке улицы Ленина, который в народе называют «каменкой»: транспорт еле выбирался наверх, пассажирских автобусов и троллейбусов не хватало, а те, которые еще курсировали, еще на Подоле загружались полностью и ехали аж до центра. Многие жители города, особенно молодёжь, с Левады и Подола вынуждены были подниматься в центр пешком.

Улица Октябрьская - Юбилейный

Несколько фоток с осенней руф-сессии с крыши дома, в котором много-много лет размещался магазин «Юбилейный», а сейчас его уже нет...

ВИДЕО Полтава вишивана

20 сентября 2014 года с утра центральную улицу Полтавы заполонило море взрослых и детей, одетых в вышиванки – так начинался традиционный парад «Полтава вишивана»...